Сьомий щорічний Український фінансовий форум, організований ICU, відбувся 3 вересня в Києві. Цьогорічний Форум був присвячений оцінці стану української економіки та фінансового ринку за підсумками 30 років фінансової незалежності України. Були обговорені проблеми й шляхи подальшого розвитку ринку.
У сфері макроекономіки учасники Форуму обговорили виклики, спричинені пандемією COVID-19. Регулятори були швидкими та рішучими в допомозі провідним економікам світу для подолання пандемічної кризи, пом’якшуючи монетарну та фіскальну політику. Однак обсяги створеної ліквідності розігнали інфляцію до багаторічних максимумів. І є ціла низка факторів, що можуть спричинити високу інфляцію у значно більшому періоді часу, ніж цього очікують регулятори. Уряди й центральні банки мають бути рішучими у згортанні стимулюючої політики щоби уникнути розкручування інфляції.
Україна увійшла в пандемічну кризу значно краще підготовленою, ніж до попередніх криз, в тому числі завдяки міцній банківській системі і досягнутій до кризи макроекономічної стабільності. Але країна ще значно відстає в економічному розвитку від своїх сусідів із Центральної та Східної Європи. Промовці були єдині в пропозиції рецептів, що вже неодноразово звучали на попередніх форумах ICU: верховенство права, покращення інвестиційного клімату, зважені монетарна та фіскальна політики, антикорупційна реформа.
Серед найбільш очікуваних та важливих реформ фінансового сектору учасники форуму виділили судову й пенсійну реформи, а також перезапуск сировинного ринку та ринку акцій. Міністерство фінансів планує запустити другий рівень пенсійної системи у 2023-24 роках. І разом із набранням чинності новим законом про ринки капіталу це має значно прискорити розвиток фінансового ринку.
Не менш важливим для розвитку ринку є активізація індивідуальних інвесторів. Дискусія показала, що головними перешкодами для такої участі є низька фінансова грамотність та обмежена кілкість ринкових інструментів. Одним із рішень є розвиток онлайн-механізмів інвестування, що стає ще більш важливим в умовах пандемії. Для полегшення доступу фізичних осіб до ринку, регуляторам слід знизити рівень бюрократизації процедур.
Лібералізація та дерегуляція також критично важливі для внутрішнього ринку облігацій, де недостатньо інструментів і домінують ОВДП. Корпоративних облігацій обертається мало через складність і тривалість процедур випуску, тоді як отримати кредит для підприємств менш ризиковано і більш зрозуміло. НБУ та НКЦПФР запевнили учасників Форуму, що вони працюють над спрощенням процедур для корпоративних емітентів. Міністерство фінансів своєю чергою підтвердило наміри підвищити ліквідність ринку через випуск інфляційних та індексних облігацій, якщо на них буде достатній попит. А от з боку попиту страхові компанії запевнили, що готові інвестувати не тільки в ОВДП, а й в облігації державних компаній, муніципальні облігації і навіть іноземні папери.
Монетарні та фіскальні стимули допомогли країнам пройти період уповільнення економічної діяльності через локдауни, але такі стимули надалі повинні бути дуже обережними, оскільки ризики високої та тривалої інфляції дуже реальні. Поул Томсен, Європейський директор МВФ (2014-2020), стверджує, що урядам країн краще діяти швидко при згортанні стимулювання економіки.
Постпандемічне відновлення відбулося набагато швидше, ніж це очікувалося, завдяки м’яким монетарній та фіскальній політикам, і значно швидше, ніж у кризу 2008 року. Завдяки таким крокам вдалося запобігти ефекту перекидання кризи з реального сектора на сектор фінансовий, із чим було б набагато складніше боротися. До того ж, вартість акцій, боргових інструментів та нерухомості зросла до історичних висот. Суспільству вдалося не тільки подолати виклик, що випадає раз у житті, але й вийти з нього багатшим, ніж раніше. Хоча, безумовно, це вдалося не всім людям.
Пан Томсен вважає, що Україна виграла від макроекономічної стабільності, якої вона досягла до кризи і яка пом’якшила вплив пандемії. Підтримка гнучкості валютного курсу була найважливішим інструментом, який необхідно зберегти. Пан Томсен вважає, що збереження поточного режиму обмінного курсу, інфляційного таргетування та помірна фіскальна політика також підуть на користь країні в майбутньому. Однак він не вважає ці фінансові реформи незворотними, оскільки країни можуть і відхиляються від них.Економіки отримали значну допомогу. Наприклад, стимул у Сполучених Штатах був у три рази більшим, ніж незадіяна через пандемію частина економіки. І зараз адміністрація Байдена готує законопроект про інфраструктуру, який збільшить стимулювання економіки. Зі збільшенням ліквідності висока інфляція триватиме довше, ніж очікувалося. У якийсь момент центральні банки повинні будуть припинити купувати активи, а отже, забезпечувати ринки притоком ліквідності. Це, ймовірно, призведе до падіння цін у фінансовому секторі та створить проблеми.
Сергій Ніколайчук, заступник голови Національного банку України, зосередився на меті, яка ще не досягнута після 30 років розвитку, – економічно наздогнати решту Європи. Якщо на початку свого шляху показники ВВП на душу населення (за ППС) України та Польщі складали приблизно 40% середнього по ЄС, то зараз у Польщі майже 80%, а в Україні – 30%.
Відсутність інвестицій – ключова причина, чому економічне зростання застопорилося. Під час пандемії 2020 співвідношення інвестицій до ВВП впало до 7%, це найнижчий показник за останні два десятиліття. У країні одночасно низькі показники ПІІ на душу населення та високий ступінь зносу основних засобів.
Інфляційне таргетування дало перші результати – ІСЦ, незважаючи на зростання більш ніж на 10% р/р у 3кв21, є менш волатильним, ніж до запровадження режиму. Режим плаваючого валютного курсу допоміг поглинути деякі потрясіння, в тому числі під час пандемії, тоді як постійне накопичення валюти НБУ призвело до збільшення міжнародних резервів з $5 млрд на найнижчій точці у 2015 р. до нинішніх понад $30 млрд.
Пан Ніколайчук упевнений, що наздогнати сусідів можливо і шлях до цього давно був визначений. Правова система – найслабша ланка, де між Польщею та Україною існує колосальна різниця.
Сергій Марченко, Міністр фінансів України, виділив важливість запуску середньострокового бюджетного планування, а також повідомив, що Міністерство фінансів шукає способи для запуску другого рівня пенсійної реформи у 2023-24 рр. Наразі ведеться активна дискусія щодо формату запуску і потрібно буде шукати фіскальний простір. За його словами, пенсійна реформа дасть поштовх не тільки фондовому ринку України, а й допоможе зрозуміти суспільству, що потрібно самостійно накопичувати собі на пенсію, адже наразі на 10.9 млн пенсіонерів припадає 9.7 млн платників ЄСВ і демографія різко не зміниться.
На думку Руслана Магомедова, голови НКЦПФР, головною проблемою фондового ринку України є відсутність інструментів для інвестування, окрім облігацій внутрішніх державних позик (ОВДП), які фактично складають 90% ринку. Вступ у дію нового закону про ринки капіталу відкриває перспективи для збільшення кількості інструментів за рахунок товарних ринків, але необхідно створювати прозору інфраструктуру та рівні правила для всіх учасників. Пан Р.Магомедов підкреслив важливість наявності якісних інструментів та емітентів уже на старті запуску другого рівня пенсійної реформи, що створить синергію розвитку і пенсійної системи, і фондового ринку.
Олександр Ольшанський, заступник голови Виконавчого комітету реформ, президент холдингу Internet Invest Group, вважає прискорення сек’юритизації різних активів альтернативою до збільшення ліквідності через операції центрального банку, оскільки сек’юритизація фактично виконує ту ж роль в економіці, що і гроші, але не призводить до прискорення інфляції. І потенціал від сек’юритизації є дуже великим, зважаючи на її низький рівень в Україні порівняно з іншими країнами.
За підсумками голосування, запуск ринку землі був визнаний аудиторією головною реформою минулого року, а беззаперечним лідером серед очікуваних реформ стала судова реформа. Наступними важливими кроками аудиторія визнала пенсійну реформу та перезапуск товарних бірж і фондового ринку. Обговорюючи перспективи пенсійної реформи, Олександр Ольшанський звернув увагу, що велика частина пенсійних заощаджень іде на сплату податку на приріст капіталу, що, зважаючи на історично високі показники інфляції в України, може стати перешкодою для успішності реформи. Пан Р.Магомедов додав, що іншою проблемою може стати повільне впровадження нових фінансових інструментів. Загалом, як підсумував С. Марченко, при плановому запуску пенсійної реформи уже у 2023 р. сума заощаджень складатиме 53-56 млрд при відрахуваннях на рівні 1.1%.
Головними перешкодами участі приватних ритейл-інвесторів на фондовому ринку є низька фінансова грамотність та відсутність широкого вибору інструментів – такі результати показало опитування аудиторії.
Євгенія Грищенко, заступник директора ICU, голова ради ПАРД, підкреслила необхідність розвитку онлайн-простору в сфері інвестування, що чітко показала пандемія Covid-19. Прийняття нового закону про ринки капіталу є ключовим фактором для довгострокового розвитку фондового ринку, оскільки значно покращує умови інвестування та гарантує інвесторам надійність їх накопичень.
Іраклій Барамія, член НКЦПФР, наголосив, що низька фінансова грамотність населення сприяє розвитку та поширенню діяльності недобросовісних брокерів. Вони пропонують інвестувати без верифікації клієнта, фінансового моніторингу та інших процедур, фактично займаючись шахраюванням. При цьому кваліфіковані брокери конкурують із цими компаніями за клієнта. На його думку, НКЦПФР та інші регулятори мають знизити рівень бюрократії до мінімуму задля спрощення доступу ритейл-інвесторів до фінансового ринку. Серед останніх кроків він виділив уможливлення віддаленого set-up клієнтів, обслуговування рахунків за допомогою ЕЦП, прямий доступ до біржової торгівлі.
Максим Дем’янюк, радник Віце-прем’єр-міністра України – Міністра цифрової трансформації України, наголосив на великому інтересі ритейл-інвесторів до віртуальних активів, оскільки об’єми торгів цими активами перевищують 1 млрд гривень щодня, на рівні з фондовим ринком, включаючи ОВДП. Українці знаходяться на першому місці у світі по застосуванню криптоактивів населенням: близько мільйона українців мають досвід користування віртуальними активами. Тому Мінцифри активно розробляє регулювання для цього ринку. За словами пана М. Дем’янюка, ринок віртуальних активів є прозорішим за банківську систему, але регуляторам потрібен був час навчитися з ним працювати, а головною проблемою є відсутність правового поля.
Олексій Юдін, голова правління Національного депозитарію України (НДУ), наголосив на бажанні НДУ перевести 100% документообороту у paperless-формат. Серед останніх досягнень від відмітив запуск у 2020 р. сервісу E-voting, який дозволяє проводити дистанційні збори акціонерним товариствам, скоро таку можливість отримають і власники облігацій. НДУ працює над запуском системи обслуговування власників акцій, яка буде працювати у гібридному режимі – поєднувати онлайн- та офлайн-формати.
Олег Ткаченко, голова правління Розрахункового центру, вважає що учасники фондового ринку повинні мати можливість купувати ОВДП так само швидко, як і розміщувати кошти на депозитах. Розрахунковий центр наразі фіналізує процеси, які дозволять брокеру реєструвати своїх клієнтів в електронному вигляді протягом дня та купувати цінні папери за один день.
Петро Чернишов, член Наглядової ради «Фармак» та Ради директорів KSE, наголосив, що в Україні фактично немає інструментів інвестування з високим рівнем захисту інвестора, окрім ОВДП, тоді як єдиними альтернативами є нерухомість та криптоактиви, де ризики є дуже високими. Підвищення рівня захисту інвесторів є, на його думку, ключовим для подальшого розвитку фінансового ринку та збільшення кількості інструментів на ньому.
Ярослав Шляхов, Член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, виділяє кілька основних проблем, і над частиною з них НЦПФР працює в рамках своїх повноважень. Для позичальника отримання кредиту є менш ризикованим та більш зрозумілим, ніж випуск облігацій, особливо з точки зору процедурності, яка потребує удосконалення. Також частина позичальників не до кінця розуміють пріоритети фінансування. І третім ключовим моментом є наявність ліквідності на ринку. Комісія наразі працює над спрощенням процедур і покращенням практик.
Юрій Гелетій, заступник голови НБУ, щодо озвученої проблеми ліквідності на ринку зазначив, що в межах задач НБУ готовий обговорювати з ринком лібералізаційні заходи в частині корпоративних облігацій. Підхід буде поступовим, щоб не допускати дисбалансів і ризиків для країни. НБУ готовий розглядати включення корпоративних облігацій у глобальний список із застосуванням внутрішніх процедур та взаємодії з іншими регуляторами. Крім того, розглядається питання відкриття банкам доступу до ринку облігацій зовнішніх державних позик.
Олег Кириченко, директор департаменту інвестиційної діяльності та акціонерного капіталу Укргазбанку, подякував НБУ за підтримку в частині муніципальних облігацій і включення їх в активи, що приймаються для рефінансування. Щодо корпоративних облігацій він зауважив, що банки готові до тривалої процедури випуску та лістингу для своїх клієнтів. Але ще складніше вмовити клієнта на такі процедури, адже їм простіше отримати кредит.
Юрій Буца, урядовий уповноважений з питань управління державним боргом, зауважив, що Мінфін є найліквіднішим емітентом у країні і йому нема потреби реєструвати проспект емісії. МФУ зменшив кількість ОВДП в обігу до менше 50 випусків облігацій з 500 у 2016 році. Це дозволяє банкам концентруватися на певних випусках і активно ними торгувати, особливо це важливо для маленьких банків, що можуть залишатися первинними дилерами за рахунок вторинного ринку. Зараз у паперах із терміном обігу від року до чотирьох із котируваннями стоять як резиденти, так і нерезиденти, і це вже єдиний пул ліквідності. Чого не вистачає, це єдиної платформи, де концентруватимуться всі котирування, щоб бачити вторинний ринок. Уряд може ще збільшити ліквідність ринку, випустивши облігації з прив’язкою до інфляціі, IONIA чи іншого індексу. Буца зазначив, що вони готові випустити такі інструменти, якщо попит на них буде достатнім і ризик маніпуляції такими індексами буде низький.
Костянтин Лихицький, директор департаменту Казначейства СК ARX, зазначив, що попит на інструменти з прив’язкою буде не тільки від НБФ, а й від страхових компаній, що займаються страхуванням життя. У страхових компаній портфелі зазнали трансформацій і зросли терміни інвестування. А от частка ОВДП в портфелях зросла, зокрема, і через відсутність інших інструментів. Страхові готові розглядати для інвестування також корпоративні папери держкомпаній, муніципальні облігації і навіть облігації міжнародних корпорацій.
Відповідаючи на запитання залу, Ю.Буца зазначив, що на даний момент бюджет перевиконується за доходами, але недовиконаний за видатками приблизно на 100 млрд грн, і таким чином є майже бездефіцитним. Тому погашення боргів рефінансуються, але запозичувати більші обсяги наразі не доцільно, оскільки Міністерство фінансів наразі не знає, який обсяг дефіциту сформується і який обсяг позик буде потрібен. А щодо включення ОВДП у індекс JPMorgan він зазначив, що з квітня випуск з погашенням у 2025 році знаходиться у попередньому списку індексної команди, і до потрапляння в індекс, як правило, проходить шість місяців, тож незабаром цей випуск облігацій має бути в індексі. Крім нього, Мінфін планує накопичувати облігації з погашенням у 2024, 2026 і 2027 роках до обсягу $1 млрд в еквіваленті для подальшого їх включення в індекс також.
Олександр Куликов, заступник голови Ради ПАРД, зауважив, що за чотири роки, відколи НБУ дозволи інвестування в іноземні цінні папери, проблем не стало менше. Проведене ним опитування аудиторії Форуму показало: лише третина учасників Форуму, що проголосували, інвестували в іноземні активи.
Григорій Овчаренко, керуючий активами ICU в Україні, зазначив, що в умовах обмеженого інструментарію іноземні цінні папери дають поштовх до розвитку ринку. В Україні цей шлях триває вже десять років, і з кожним етапом спрощення з’являються нові проблеми і складнощі. Але цей перший етап вже пройдено, папери можна завести в Україну і вивести теж, і в них вже можна інвестувати.
Олексій Лупін, директор Департаменту відкритих ринків НБУ, згадав про систему е-лімітів, що дозволяє переказати кошти за кордон для інвестування. Вона динамічно розвивається, і вже за два роки обсяг переказів коштів через такі ліміти зросла майже утричі – з $200 млн у 2019 році до $565 млн з початку 2021 року. Лише чверть коштів надійшла від юридичних осіб, решта – фізичні особи. На думку НБУ варто змінити механізм переказу коштів за кордон та перейти від використання закордонної інфраструктури до послуг вітчизняних брокерів.
Ярослав Шляхов, член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, звернув увагу на те, що якщо раніше мова йшла про можливості інвестування і заповнення вакууму, то тепер комісія хотіла б, щоб іноземні папери стали не наповненням, а доповненням до українських цінних паперів. І він надалі відстоюватиме позицію, що іноземні папери мають бути різноманіттям для ринку, а не ринком загалом.
Віталій Мілентьєв, голова Наглядової ради, незалежний директор НДУ, розповів про власний досвід портфельного менеджера на ринках Канади і США. Зараз ринок США для канадських інвесторів як другий дім, але фінансова система Канади йшла до цього десятиріччями. Сьогодні навіть не обов’язково відкривати американський рахунок: за канадську валюту можна купити американські акції з одного уніфікованого рахунка. З точки зору зручності, багато американських інвесторів купують іноземні папери через депозитарні розписки, що дозволяє не відкривати рахунки за кордоном і працювати в межах локального законодавства.
Артем Афян, керуючий партнер Juscutum, наголосив на тому, що ключовою проблемою є ставлення податкової служби до інвестицій в іноземні цінні папери. Коли ми говоримо про розвиток фондового ринку, інвестицій, ми забуваємо про одного з головних гравців: податкова не має установки розібратися в процесах, для них головне наповнення бюджету. Другою проблемою є те, як подавати звіти від іноземних брокерів, особливо без печаток та підписів, бо там це не використовується. І от якщо гривня знецінилася відносно валюти інвестиції, на думку податкової, інвестор вже заробив і має з цієї різниці заплатити податки, з чим інвестори вже не раз стикалися. Адже ринок ОВДП відбувся саме завдяки податковим пільгам, а раніше таку проблему мали й інвестори в ОВДП. Тому ОВДП домінують, а іноземним паперам важко конкурувати з ними.
Оляна Гордієнко, радниця ICU з корпоративного управління, відмітила важливість проєкту стандартів корпоративного управління, розробленого НКЦПФР в якості дорожньої карти, але відзначила неясність формулювань певних положень.
За словами Олени Волошиної, керівника діяльності Міжнародної фінансової корпорації (IFC) в Україні, IFC починала впроваджувати програми корпоративного управління на примусових засадах, але практика показала необхідність просвітницької діяльності, оскільки поки клієнти не побачать користь, їхнє ставлення буде несерйозним. Дослідження 2016 р. показало, що компанії з хорошим корпоративним управлінням мають на 20% кращі фінансові показники та підняли свій показник CRR (рівень корпоративної відповідальності та репутації) на 1.5 пункти. Наразі IFC розробляє рекомендації щодо розкриття ESG даних.
Вікторія Страхова, член Наглядової ради Укрексімбанку, наголошує, що корпоративне управління в першу чергу виступає на користь кінцевого споживача, та відмічає важливість самооцінки компаніями рівня корпоративного управління. Пані Страхова переконана, що необхідно починати з мінімальних стандартів та методичних рекомендацій, оскільки втілити в життя цілий проект стандартів буде важко та дорого в українських реаліях.
Катерина Рожкова, заступник голови НБУ, підкреслила, що корпоративне управління в певних компаніях може бути ідеальним на папері, але фактично не виконуватися на практиці, тому прогрес у цьому питанні буде лише після прийняття акціонерами його необхідності. На її думку, необхідно побудувати ефективну систему корпоративного управління, яка відповідає мінімальним вимогам. Серед перешкод пані Рожкова виділяє відсутність достатньої кількості професіоналів у сфері корпоративного управління та застерігає від девальвації принципів у самому регуляторі, коли перевірки здійснюються лише формально.
Максим Лібанов, член НКЦПФР, наголосив, що наразі абсолютна більшість професійних учасників не має наглядових рад. Він переконаний, що нові вимоги до корпоративного управління мають застосовуватися поступово, а регулювання має бути передбачуваним і прогнозованим. За його словами, проєкт не буде застосований у повному обсязі з моменту його ухвалення, а регулятор буде повністю роз’яснювати прописані вимоги.
Наталія Шевченко, корпоративний секретар НДУ, бачить проблему у тому, що чинне законодавство перекладає частину функцій правління на наглядову раду, яка має більше займатися стратегічними питаннями.
Ірина Гнатюк, член Правління Розрахункового Центру, вважає, що хоча корпоративне управління і не створює продуктів та грошових потоків, бізнес має знайти його цінність саме для себе, і тоді імплементація норм буде набагато якіснішою.